умовивід як форма мислення

умовивід як форма мислення

Умовивід — форма мислення в результаті якого з 1 або кількох суджень виводиться нове судження в якому міститься нове знання. Умовивід за своєю структурою складніша, ніж поняття і судження, форма мислення. Поняття і судження входять до складу умовиводу як його елементи. Будь - який умовивід складається із засновків. індуктивним такий вид умовиводів, як повна індукція, прийнято називати тільки тому, що у ньому думка рухається від одиничного до загального знання. Це говорить про те, що поняття індуктивного умовиводу не є достатньо ясним. Відносно твердим „ядром” правдоподібних способів міркування є неповна індукція та аналогія. Ratio) - у традиційній логіці - форма мислення, за допомогою якої на підставі одного і більше висловлювань виводиться нове висловлювання. Засновок (засновки); висновок; правила виведення висновку із засновку (засновків). Засновок (підстава) - це висловлювання, що становить підставу для певного висновку в умовиводі; структурна частина умовиводу.

Conclusio) - висловлювання, яке випливає із засновку (засновків); те саме, що заключення (лат. Conclude), наслідок; структурна частина умовиводу, яка означає нове висловлювання, що визначається на підст. Логічна характеристика умовиводу як форми мислення. Умовивід є найскладнішою формою абстрактно - теоретичного мислення, він складається із суджень (і, відповідно, з понять), але не зводиться до них, оскільки в умовиводах враховуються також їхні зв’язки. Отже, умовивід є формою мислення, в якій, з одних думок (суджень засновків) за допомогою певних логічних схем із логічною необхідністю отримують нові думки (судження - висновки). По - суті, умовиводи і є такими логічними схемами, які використовуються для отримання нового знання. Засновки і висновки умовиводів можуть бути як простими так і складними. Умовивід– це складна форма мислення, яка встановлює нові зв’язки між предметами і явищами на основі вже відомих. Теорія умовиводів є найбільш ретельно розробленою частиною формальної логіки. Умовивід – цілісне розумове утворення, що має таку структуру.

засновоки – судження, яке віддзеркалює вже відомі зв’язки; - заключення (висновок)– судження, яке віддзеркалює нові зв’язки. Умовивід - це форма мислення, за допомогою якої з одного або кількох суджень виводиться нове знання. Будь - яке умовивід складається з посилок, висновків, виведення. Посилками умовиводів називаються вихідні судження, з яких виводиться нове судження. 1) посилки повинні бути істинними судженнями; 2) в процесі міркування повинні дотримуватися правила виведення відповідного виду умовиводів, які визначають логічну правильність умовиводу.

Основна логічна характеристика умовиводів - правильність, тобто відповідність об єктивним законам мислення. Поняття умовиводу як логічної форми мислення нерозривно пов язане з поняттям логічного слідування. Умовивід – це найбільш складна з базових форма мислення. За допомогою неї людина встановлює нові зв’язки між предметами і явищами на основі вже відомих. Якщо судження, як ми пам’ятаємо, утворені з понять, то умовиводи утворюються з суджень. Як слідує з визначення, у частині з них міститься відома інформація, а принаймні в одному – нова, оригінальна. Таким чином, умовивід, як цілісне розумове утворення, має чітку структуру.

посилка (засновок) – судження, яке віддзеркалює вже відомі зв’язки; - заключення (висновок)– судження, яке віддзеркалює нові зв’язки. При аналізу цієї структури умовивід п. Презентація до теми умовивід як форма думки. Вибірковий модуль 11 класу формальна логіка. Умовивід як складна форма мислення 1. Сутність, структура та види умовиводів 2. Дедуктивні умовиводи 2. Безпосередні дедуктивні умовиводи 2. Опосередковані дедуктивні умовиводи 3. індуктивні умовиводи 4. Умовиводи за аналогією. Презентація на урок інформатика скачати. Умовивід – це найбільш складна форма мислення. Вона встановлює нові зв’язки між предметами і явищами на основі вже відомих. Теорія умовиводів є найбільш ретельно розробленою частиною формальної логіки, яка є уподобанням численних видатних умовивід – цілісне розумове утворення і має структуру.

посилка (засновок) – судження, яке віддзеркалює вже відомі зв’язки - заключення (висновок)– судження, яке віддзеркалює нові зв’язки заключення буде істинним за наявно. Умовивід як форма мислення. Специфіка умовиводу як форми мислення. Логічна характеристика безпосередніх умовиводів та їхніх видів. Утворених на основі відношень за логічним квадратом; утворених за допомогою операцій над судженнями. Основні види силогізмів (опосередкованих умовиводів із простих суджень). Основні закони логіки і закони логіки висловлювань. Кожна думка повинна бути достатньо обгрунтованою, але й достатнє обгрунтування повинне мати достатнє обгрунтування. Четвертий закон логіки – закон достаточньої основи. Ним зумовлена ще одна корінна риса правильного мисления – його обгрунтованість, якісно визначені предмети так або інакше виникають з інших предметів і самі, у свою чергу, породжують треті. Це знаходить відображення й у нашому мисленні про предмети дійсности. Закон же формулюється так логічною формою отримання вивідних знань є умовивід. Умовивід - це форма мислення, за допомогою якої з одного або кількох суджень виводиться нове судження. Умовивід складається із засновків, висновку і висновку.

Посилками умовиводи називають вихідні судження, з яких виводиться нове судження. Висновком називається нове судження, отримане логічним шляхом з посилок. Логічний перехід від посилок до висновку називається висновком. Висновок отримано завдяки зв язку посилок загальним поняттям «злочин. Умовивід як форма мислення утворюється за допомогою декількох суджень. Таким чином, наявна інформація дає можливість отримувати нові знання. Ця форма мислення відноситься до вищих, так як поєднує в собі поняття і судження. Умовивід може бути правильним або неправильним. Коли говорять про цю властивість, то мають на увазі теоретичну можливість перевірки, так як правильність виведення – це суб’єктивне явище, яке може перевірятися протягом тривалого часу за допомогою експериментів і логічних міркувань. Між судженням і умовиводом існує тісний зв’язок, так як без першого неможливо друге.

Безпосередні умовиводи. Загальна характеристика умовиводів. Силогізм та його види. Особливості перетворення, обернення, протиставлення предикату як видів безпосереднього умовиводу.

Умовивід, засновок, висновок - 1. А) утворених на основі відношень за логічним квадратом; б) утворених за допомогою операцій над судженнями. Дати логічну характеристику умовиводу як форми мислення. Засвоївши тему студенти повинні знати основні види умовиводів, їхні структури і форми. Розглядаючи друге питання, слід повернутися до теми “судження як форма мислення. Прості судження та їх види” і використати інформацію, що міститься в третьому питанні. “трансформація простих суджень”. Умовивід або міркування як форма мислення. Дедуктивні та індуктивні міркування, їх взаємозв язок. Гіпотетичні міркування та міркування за аналогією. Безпосередній умовивід, аксіома силогізму, простий категоричний силогізм, скорочений силогізм (ентинема), полісилогізм, дилема, індукція, аналогія, гипотеза. Питання для самоконтролю. Наведіть приклад застосування силогізму у міркуваннях.