28 кераміка технологія виробництва та формування виробів.

28 кераміка технологія виробництва та формування виробів.

Міка — неорганічні, неметалічні тверді вироби, підготовлені дією тепла з наступним охолодженням. Керамічними називають вироби і матеріали, що одержуються внаслідок спікання глин й їхніх сумішей з мінеральними додатками, а також оксидів і їхніх сполук. Кераміка з явилася в епоху неоліту.

Термін кераміка походить від грец. —керамікос — назва кварталу гончарів в стародавніх афінах. Технологія виготовлення керамічних виробів. Переробку сировинної маси та формування виробів залежно від властивостей вихідної сировини й виду виробів, що виготовляються виконують напівсухим, пластичним або шлікерним (мокрим) способами. Механізми грубого подрібнення глини. А – ножова глинорізка (стругач); вальці. Б - дезінтеграторні; в – зубчасті. Реферат технологія виробництва керамічних виробів. Промышленность, производство. Сировинних матеріалів для виробництва керамічних виробів є каоліни і глини. Застосовуються в чистому вигляді, а частіше - у суміші з добавками (отощающими, пороутворюючими, плавнями, пластифікаторами). Під каолінами і глинами розуміють природні водні алюмосилікати з різними домішками, здатні при замішуванні з водою утворювати пластичне тісто, яке після випалу необоротно переходить в каменеподібні стан. Основа будь - якого керамічного виробу - глина. Кераміка - те й одне із найбільш сучасних американських і передових матеріалів, спеціальні керамічні матеріали одержують всі ширше поширення будівництві, електронній промисловості для, машинобудуванні, цієї галузі. Кераміка теж одна з найдавніших опоряджувальних матеріалів. У кожній країні, у кожному культурі існували свої особливі гончарні маси, техніки глазуровання і розписи. Виробництво керамічних виробів із обпаленої кольорової глини з крупнопористим черепком, покритих глазур ю, існувало кілька тисячоліть у єгипті, вавилоні та країнах стародавнього сходу.

У середньовіччя дана техніка прони. Виробництво кераміки – це процес, відомий з давніх часів, який полягає у виготовленні великого спектру виробів переважно з природних глин, а також з їх сполучень з добавками (мінеральними та органічними). В процесі роботи сировину обпалюють до каменеподібного стану, а до цього вона проходить через низку інших технологічних етапів. В цілому, залежно від структури, кераміка буває тонкою (зі склоподібним або дрібнозернистим черепком) і грубою (з черепком грубозернистим). Тонка, в свою чергу, підрозділяється на такі види. Майоліка, фаянс, вироби з каменемас, порцеляна, напівпорцелян. >сирьевими матеріалами для керамічних виробів є каоліни і глини. Застосовуються в чистому вигляді, а частіше – в суміші з добавками (>отощающими, порообразующими, плавнями, пластификаторами). Підкаолинами і глинами розуміють природні водніалюмосиликати з різними домішками, здатні при замішуванні із жовтою водою утворюватипластичное тісто, яке після випалу необоротно перетворюється накамнеподобное стан. Вплив технології на формування та збереження споживних властивостей. Характеристика асортименту.

Вимоги до транспортування та організації роздрібної торгівлі морепродуктів. Оцінка якості керамічних виробів. Металогосподарські товари. Характеристика металів і сплавів, що використовуються для виготовлення товарів широкого вжитку, їх класифікація. Споживні властивості виробів з металів, їх формування у про - цесі виробництва. Методи захисту металогосподарських виробів від корозії. Види декорування металогосподарських товарів. Техніка та технологія керамічного виробництва. Гончарство - одне з найдавніших ремесел. Кераміка - перший штучний матеріал, винайдений людиною. Художня кераміка — вироби, виготовлені з різних глин та інших неорганічних складників, які для міцності черепка висушують і випалюють при температурі. У наш час формування спеціальними шаблонами виконують автоматичні або напівавтоматичні верстати на фарфорових і фаянсових фабриках. У стародавній греції (iv ст. ) вже була відома техніка лиття виробів у формах, які також виготовляли з глини і випалювали. Хімічна технологія кераміки (тк). Кераміка – це чарівний та дивовижний світ найрізноманітніших виробів, які слугують людині вже багато тисячоріч… виготовлені з глини й інших природних матеріалів, вони зберігають у собі тепло сонця, шепіт вітру, свіжість ранкової роси, потужну енергетику вогню, оскільки випалюються вироби при високих температурах…. Керамічна плитка – облицювальна та для підлоги, керамограніт. Основи технології та обладнання для виробництва виробів будівельної облицювальної кераміки. Технологічний процес виробництва облицювальної кераміки можна розділити на чотири основних стадії. Підготовка сировинних матеріалів, формування, сушіння і випал. Формування керамічних виробів. Призначення формування (або пресування) полягає в надання форми, достатньої міцності і максимальної щільності напівфабрикату для проведення наступних технологічних процесів сушіння і випалу.

При це на сирці не повинно бути тріщин і посечек, як зовнішніх, так і внутрішніх напруг, які у процесі подальших технологічних операцій можуть викликати утворення різних дефектів. Виходячи зі змісту води в формувальної маси, розрізняють наступні способи формування. • спосіб лиття - вміст води в формувальної маси становить 25 - 34% (іноді до 45%). існують три основні техніки серійного виробництва керамічних виробів. Формування, пресування і лиття. Вони надають напівфабрикату певні форму, розмір, щільність і необхідну міцність. Питання і завдання для самоконтролю. Назвіть природні сировинні матеріали, використовувані для виробництва кераміки. Перерахуйте штучні сировинні матеріали, що застосовуються для виготовлення кераміки. Які властивості пластичних матеріалів ви знаєте.

3 технологія виготовлення деталей приладів з пластмас. Складові виробничого процесу деталі виробів під час виготовлення проходять заготовчу стадію (виливання, кування, штампування, прокатування тощо) і стадію надання заготовці потрібних розміру та форми відповідно до креслення, і заготівка перетворюється на деталь. Вплив сировини і технології виробництва на формування споживних властивостей цукерок м якої та твердої консистенції. Цукерки м якої консистенції. Характеристика цукеркових мас та відмінні ознаки окремих видів. Основи виробництва, сировина і властивості будівельних матеріалів та виробів з кераміки, скла, металів, деревини, пластичних мас. Меблеві, металогосподарські і електропобутові товари. Класифікація меблів за призначенням, застосуванням матеріалів, конструкцією. Основи виробництва та формування асортименту і споживних властивостей столярних меблів, гнуто - клеєних, гнутих, плетених меблів із металевим каркасом, меблів на основі пластмас. Керамічними називаються матеріали, отримані з глинистої маси або з її суміші з мінеральними добавками шляхом формування та обпалювання. В сучасному будівництві кераміка застосовується для зведення стін і дахів, облицювання підлоги і стін, кладки печей і димарів, влаштування каналізації і дренажних систем тощо. Основною сировиною для виробництва кераміки є глини. Для поліпшення технологічних властивостей глини та з метою надання виробам певних фізико - механічних властивостей застосовуються добавки. Глина є продуктом руйнування гірських порід і складається в основному з каолініту al2o3. Формування керамічних виробів може виконуватись пластичним, напівсухим способами та литтям. Пластичний спосіб полягає в тому, що глиняна маса ущільнюється і виштовхується шнеком преса через отвір певної форми у вигляді безперервного бруса. На виході брус розрізується на частини. Сформовані вироби для зниження вологості сушать на повітрі або в печах. Частіше всього вироби сушать в тунельних печах за рахунок спалювання газу.

Виготовлення керамічних виробів - тривалий процес. Він складається з таких стадій. Підготовлення сировини та глиняної маси до формування (сировину подрібнюють і змішують). Здійснюють це по - різному залежно від способу формування. Вироби формують на формувальних пресах (механічних або гідравлічних). Тонку та спеціальну кераміку формують литтям (глиняну масу заливають у спеціальні форми). Сформовані вироби висушують у камерних, череневих і тунельний сушарнях періодичної та безперервної дії. Це - найважливіша складова технології виготовлення керамічних виробів. Керамічними називають штучні кам яні матеріали та вироби, які одержують з глин або їхніх сумішей з мінеральними добавками шляхом формування і наступного обпалювання. До будівельної кераміки відносять керамічні вироби, які засосовують у будівництві будинків, їхньому облицюванні, у будівництві каналізаційних та дренажних споруд, сантехнічних вузлів і ін. Будівельні керамічні вироби та матеріали залежно від призначення поділяються. – стінові (цеглини і будівельні камені, блоки і панелі), – елементи перекриттів (пустотілі камені, балки, панелі перекриттів), – кераміка для з. Формування керамічних виробів методом шлікерного лиття в гіпсові форми у сучасному вигляді виникло понад 200 років тому.

Сьогодні шлікерне лиття — основний спосіб формування як господарсько - побутових, так і художньо - декоративних керамічних виробів. Ливарні ділянки на підприємстві можуть бути організовані з використанням стендового чи конвеєрного способів лиття. Пластичне формування виробів. А — чашки; б — тарілки. 1 — гіпсова форма; 2 — виріб, що формується; з — шаблон. Придатність глинистої сировини для виробництва того чи іншого виду кераміки з технологічної точки зору оцінюється його властивостями. Пластичністю, повітряною і вогневою усадкою, вогнетривкістю, вологоємністю, набряканням, розмоканням, тиксотропним зміцненням. Технологія виготовлення керамічних виробів, незважаючи на різноманітність асортименту, що випускається за властивостями, формами і призначенням є загальною й включає наступні технологічні етапи. Добування сировинних матеріалів, підготовка керамічної маси (шихти), формування виробів (сирцю), сушіння, випалювання. Формування виробів при вологості 18 - 28% здійснюється на стрічкових пресах, які бувають вакуумними й безвакуумними. Технічний аналіз і контроль виробництва кераміки галузь знань 0513 хімічна технологія та і. Работа добавлена на сайт samzan. Миргородський художньо - промисловий коледж. Правильність відбору проби та підготовки її до аналізу має велике значення при контролі виробництва, тому відбір її повинен проводитися точно за інструкцією. Це відповідальна операція, тому що невірна характеристика даної партії матеріалу може призвести до браку у виробництві. Відбір проби здійснюється відповідно стандартам та технічним умовам. При формуванні виробів методом лиття величина рн може характеризувати якість шлікеру і є важливим параметром (шлікеру).